Усик: Чей крым? Наш он, украинский, был, есть и будет. Его взяли внаглую: просто пришли люди – забрали, отжали
gordonua.com– Олександре, доброго дня.– Доброго дня.– Ми у самому центрі Києва, дощить трохи. Як ви до дощу ставитеся?– Дуже гарно ставлюся. Коли їхав на інтерв’ю, я бачив, що йде дощ, і думав: "Дуже гарно.
Коли йде дощ – це завжди прекрасно".– Ну ми не розтанемо.– Нє. У нас буде все дуже гарно. І нам не буде жарко.– А мені не буде холодно, я сподіваюся.– Да.– Я радий, що ми сьогодні будемо гуляти по Києву. Ви знаєте, оскільки нас дивляться мільйони людей в усьому світі, і переважна більшість із них поки що, на жаль, не розуміють українську мову, я б запропонував, щоб ми спілкувалися російською, щоб усі змогли зрозуміти великого чемпіона Олександра Усика.– Ну, тільки один раз.– Добре. Мы смотрели все ваш поединок в Джидде, в Саудовской Аравии. До инфаркта было близко у многих, конечно.– Один раунд – девятый.
Конец девятого, я думаю.– Да.– Все остальные – мне казалось – и команде, – что мы контролируем ситуацию, то есть все нормально, есть наши раунды, и больше. Но девятый – да. Даже у меня внутренне он был такой, тревожный.– Но [Энтони] Джошуа такой пассажир – непростой. Да?– Очень непростой.
